МАРІЯ - НАСЛІДНИЦЯ ЗАСЛУГ ХРИСТА

Серед таїнств, зв'язаних з діяннями Ісуса Христа, є Його молитва на Хресті, до Бога Отця. Молитва була звершена ще перед сімома висловами страждучого Спасителя, котрі записали Євангелисти. Насправді ця молитва представляла собою послідню волю чи тестамент, що їх складає правдивий і мудрий Батько, коли відписує маєток своїй сім'ї, то значить - усьому людському родові. У цю смертну годину наш Господь розпорядився всіми духовними скарбами і багатствами, які Він зібрав для людства на протязі своєї земної подорожі. Спаситель на хресті точно вказав, хто буде законним спадкоємцем, а хто буде позбавлений наслідства і чому. Все те чинив Він на підставі повного узгіднення із Волею Його Предвічного Отця, як верховного Господа і найсправедливішого Судді всіх сотворінь. Ця остання воля була закрита і запечатана для людства. Про неї знала тільки Божа Матір, бо Бог Її призначив вселенською Наслідницею всього сотвореного і виконавцем тестаменту. Бо як Предвічний Отець передав все сотворене Синові, так і Божий Син, вмираючи для нашого спасення, вручив всю спадщину своїй Пресвятій Матері за Її надзвичайні заслуги. Так було мені повідомлено з метою більшої прослави нашої Цариці, і - щоби грішники шукали порятунку в Неї, як у Хранительки всіх скарбів Відкуплення. Уся необхідна поміч і підтримка для людства знаходяться в руках Пречистої Діви Марії, і Вона управнена роздавати їх відповідно до своєї найсолодшої доброти і щедрості.

Отже, коли святе дерево Хреста було піднесене на Голгофті, зносячи з собою вгору розп'яте Воплочене Слово, Спаситель так промовив в духу до Бога Отця: "Мій Отче і Предвічний Боже! Визнаю і величаю Тебе із дерева цього Хреста, і жертвую Тобі офіру хвали у моїх Страстях і в смерті. Бо благодатним об'єднанням з Божественною сутністю Ти возвисив мою людськість до найвищої гідності, гідності Христа Богочоловіка, миропомазаного Твоєю власною Божественністю. Я визнаю Тебе за повноту усіх можливих ласк і слави, які

Ти надав моїй людській природі від першої миті мого Воплочення, і за те, що з-перед віків аж по нинішню годину Ти ввіряв мені всю повновласть над всесвітом, як в чинах благодаті, так і - природних діянь. Ти учинив мене Господом Небес і стихій (Мат. 28, 18), сонця, місяця і звізд; -вогню, повітря, суходолів і моря, і всіх сотворінь у них, живих і неживих. Ти зробив мене Рядителем пір року, дня і ночі, із повним пануванням й володінням по моїй вільній волі. І Ти настановив мене, як Голову, Царя, і Господа всіх ангелів і людей (Ефес. 1, 21), щоб керувати і розпоряджатись ними, карати злих і нагороджувати добрих (Йоан 5, 22). Ти владу й силу дав мені усіми речами рядити: від Небес найвищих аж до проваль найглибших пекла (Одкр. 20, 1). У мої руки положив Ти вічне усправедливлення людей, імперій, царств, князівств, великих і малих, багатих і убогих, і всіх отих, що визнати спосібні Твою ласку й славу. Ти вчинив мене Оправдувачем, Відкупителем і Прославителем, всевладним Господом усього людського роду, життя і смерті, і святої Церкви: її дорогоцінностей, законів і благословень ласки. Все те, мій Отче, Ти довірив в мої руки, піддав під мою волю й постанови! І за це я визнаю, славлю і величаю Твоє пресвяте Ім'я."

"Тепер, мій Господи і Предвічний Отче, у хвилю, коли я вертаюсь з цього світу під Твою Правицю через оцю смерть на Хресті, якою завершив я задачу Відкуплення людей, мені доручених, - бажаю, щоби цей самий Хрест став трибуналом правосуддя Нашого і милосердя. Прибитий до нього цвяхами, бажаю судити тих, за кого я віддав моє життя. Оправдавши моє діло, хочу розділяти скарби із мого приходу у світ, і теж - із моїх Страстей і Смерті, - між праведних і між негідних, кожному у відповідності з заслугами його трудів: любові чи ненависті. Я старався, щоб здобути усіх смертних, і запросив їх мати частку у моїй дружбі й милосердю. Із першого моменту мого Воплочення я неустанно працював для них, переносив невигоди, утому, образи, безчестя, наруги, бичі, терновий вінець, а тепер ось терплю гірку смерть на Хресті. Я виблагав для них усіх Твою безмежну доброзичливість; чував в молитві, постив, мандрував кругом, навчаючи їх дороги до вічного життя. Наскільки від мене це залежало, я старався забезпечити вічне щастя для усіх людей, поскільки я заслужив його для всіх, не виключаючи нікого. Я заснував і розбудував закон милосердя, і твердо, і назавжди заснував Церкву, в котрій усі людські істоти можуть бути спасені."

"Але у Нашому знанні і предвидінні Ми свідомі є того, що через їхню злість і бунтівничу впертість не всі люди хочуть погодитись на Наше вічне спасення для них, чи скористати із Нашого милосердя й дороги, яку я відчинив для них моїм трудом, життям і смертю; але -багато з них будуть воліти слідувати своїми грішними шляхами у загибель. Справедливий Ти є, мій Господи і Отче, і найправедніші є Твої суди! (Пс. 69, 17). І тому, оскільки Ти вчинив мене Суддею живих і мертвих, добрих і лихих (Діянія 10, 42), правильним є, щоб я давав добрим нагороду за те, що послужили та пішли за мною, а грішникам - покарання за їх розбещену упертість; - щоб праведні дістали частку в моїх добрах, а лихі - були позбавлені спадщини, котру вони відмовляються прийняти.

І ось тепер, мій Предвічний Отче, в моїм і Твоїм Імені і для Твоєї прослави я чиню мій останній заповіт згідно із моєю людською волею, що співпадає із Твоєю предвічною Божественною Волею. Найперше маю я згадати про мою Пречисту Матір, що дала мені людське існування. її я призначаю моєю єдиною і повноправною Наслідницею всіх дарів природи, ласки й слави, що є моїми. Вона має бути Господинею і Власницею їх усіх. Дари і ласки, які Їй личать, як людському сотворінню, Вона отримала вже тепер; а ті, що стосуються слави, -я їх обіцюю надати Їй у свою пору. Я бажаю, щоб Вона була Владичицею ангелів і людей, перебрала їх у повне власництво і панування, і діставала службу й послух від усіх. Демони мають Її боятись і підкорятись Їй. Усі творіння нерозумні - небо, зорі, планети, стихії з усіми живими істотами, птахами, рибами й тваринами, що в них містяться, - так само мають Їй піддатись і визнати Її, як свою Пані, воздаючи хвалу і прославляючи Її зі мною. Бажаю також, щоб Вона була Скарбником і Розподільником всіх дібр у Небі й на землі. Все, що Вона призначить і виділить у моїй Церкві для моїх дітей і синів людських, має бути затверджено Трьома Божими Особами. І на все, що Вона попросить для смертних тепер, опісля і завжди, - Ми маєм погодитись відповідно до Її волі і бажань."

"Святим ангелам, що послухались Твоєї святої і справедливої Волі, я призначаю на помешкання найвищі Небеса, як їх належне і вічне місце проживання, і - з радостями користання із вічного споглядання і щедрот нашої Божественності. Я бажаю, аби вони втішалися своїм непроминаючим посіданням укупі з Нашим товариством і приятелюванням. Ухвалюю, щоб вони визнали мою Матір, як їхню законну Царицю і Пані, щоб Їй служили, супроводжували, опікувались Нею, носили Її на руках в усі місця і часи, слухаючи Її в усьому, що Вона ухвалить і прикаже."

"Демонів, збунтованих проти Нашої досконалої і святої Волі, я відкидаю і позбавляю Нашого споглядання і товариства. Я присуджую їх знову до Нашої неприязні, до вічної втрати Нашої дружби і слави, до усунення від споглядання моєї Матері, Святих і моїх друзів - Праведників. Я призначаю і приписую їм на їх віковічне помешкання місце, найбільш віддалене від Нашого Царського Трону, а іменно - пекольні печери - центр землі, позбавлені світла і повні жаху моторошної тьми (Юда Тадей 6). Я ухвалюю, що це буде їх частка і спадщина, вибрана ними в їх гордості й упертості супроти Божественної Істоти і Божих постанов. У тих вічних темницях мороку вони будуть мучені непроминаючим і невигасним вогнем."

"Із множини людей у повноті Моєї доброї волі - я кличу, вибираю і відділюю всіх праведних і загодя вибраних, що через мою ласку спасуть себе, мене наслідуючи, творячи мою волю і слухаючись мого святого Закону. Їх, безпосередньо після моєї Пречистої Матері, - Я визначаю, як спадкоємців всіх моїх таїнств, моїх благословень, скарбів моїх Святих Тайн, тайн, що містяться у Святому Писанні; - моєї покірності, лагідності серця, чеснот: віри, надії, любові, розсудливості, справедливості, стійкості і стриманості; - моїх Божественних дарів і ласк; - мого Хреста, трудів, погорди, вбогості і обнаженості. Це має бути їхня частка в цьому теперішньому смертному житті. Поскільки вони їх мусять вибирати, щоби хосенно трудитись, я призначую їм випробування, які я вибирав в цьому житті для себе, - як запоруку моєї дружби, щоб вони їх зносили із радістю. Я пропоную їм мій захист й оборону, моє святе натхнення, мої ласки і потужну поміч, мої благословення й оправдання відповідно до постави кожного і степені його любові. Обіцюю бути для них Батьком, Братом і Приятелем, а вони мають стати моїми вибраними і любими дітьми. І як таких, я їх призначую наслідниками всіх моїх заслуг і скарбів без всяких обмежень. Бажаю, щоб усі, що будуть згідні, користали з дібр моєї святої Церкви, та із Святих Тайн; і - щоб у випадку втрати моєї дружби вони були спосібні себе відновлювати і відзискувати назад мої ласки й благословення через очищення моєю кровю. Для них усіх має бути відчинене заступництво моєї Матері і Святих; і Вона їх ви'знає за своїх дітей, оберігаючи їх і тримаючи, як своїх власних. Мої ангели будуть їх обороняти, вести, захищати, і на руках носити, щоб не спіткнулися вони; а якщо вони упадуть, - мають помогти їм встати (Пс. 91, 11-12)."

"Подібно ж, така є моя воля, щоб мої праведні і вибрані стояли високо понад осудженими і демонами, так щоб мої противники їх боялись і слухали; щоб всі розумні і нерозумні сотворіння їм служили; щоб усі діяння небес, планет і зірок були сприятливі для них і давали їм життя; щоби земля, її стихії і тварини їх удержували; щоб всі сотворіння, що є моїми і служать мені, були їхніми і також служили їм, як моїм дітям і приятелям (І Кор. З, 22); і їх благословення буде в росі із неба і овочах землі (Буття 27,28). Бажаю з ними мати мою втіху (Прип. 8, 31), відкривати їм мої тайни, задушевно з ними розмовляти, і жити з ними у воюючій Церкві під видами хліба і вина, як ревна і неомильна запорука вічної щасливості і слави, що були їм обіцяні. У цьому я чиню їх учасниками і наслідниками, щоб вони могли втішатись цим зі Мною в Небесах за довічним правом і в незмінній красі."

"Даю згоду, щоби приреченим і осудженим, (хоч вони були сотворені для іншої і набагато вищої мети) було позволено посісти, як їх долю і спадщину, - пожадання плоті і очей (Йоан 1,16), гординю у всіх її проявах; - аби вони їли і були задоволені порохом землі, тобто -багатством; - збудженням і зіпсуттям плоті, і її потіхами, пихою і зарозумілістю світу. Бо для таких маєтків вони трудились і прикладали всю вправність свого ума і тіла. На ці заняття вони витрачали свої сили, здібності і благословення, які Ми їм дарували. А вони по своїй власній свобідній волі вибрали обман, погорджуючи правдою, якої я навчав їх у святому Законі (Рим. 2, 8). Вони відкинули закон, який я записав у їхніх серцях, і -ось цей, натхненний моїм милосердям. Вони зневажили мої науки і мої благословення, послухали моїх і своїх власних ворогів; вони прийняли їх обман, полюбили марноту (Пс. 4, 3), творили кривду, йшли за своїми амбіціями, шукали вдоволення в помсті, гонили убогих, принижували праведних, висміювали простих і невинних, прагнули, щоб виносити себе, бажали піднести себе вище усіх кедрів Лівану, йдучи законами несправедливості.

Поскільки вони творили все це всупереч Нашій Божественній доброті і залишились впертими у своїй злобі, і поскільки вони зреклися прав синівства, заслужених мною для них, я позбавляю їх моєї дружби і слави. Так як Авраам відокремив дітей рабині, відклавши для них якесь майно, і застерігши право первородства для Ісаака, сина свобідної жінки Сари (Буття 25, 5), так і я усуваю їх претензії на мою спадщину, даючи їм дочасні добра, котрі вони самі вибрали. Відлучуючи їх від товариства Нашого і моєї Матері, ангелів і Святих, я присуджую їх до вічних темниць і вогню пекла в компанії люцифера і його демонів, котрим вони добровільно служили. Я позбавляю їх назавжди усякої надії на полегшу. Це є, о мій Отче, присуд, котрий я об'являю, як Начальник і Суддя людей і ангелів (Ефес. 4, 15; Кол. 2, 10); і це є Тестамент вчинений при моїй смерті. Це є наслідок мого Відкуплення, при котрому кожен винагороджується тим, що він справедливо заслужив відповідно до його трудів, і згідно із Твоєю незбагненною (для смертних, -прим. наша) мудрістю при безсторонному відмірюванні Твого найбільш докладного правосуддя."

Такою була молитва Христа, нашого Спасителя на Хресті до Його Предвічного Отця. Вона була запечатана і вкладена на зберігання у серце Пресвятої Марії, як тайний і святий Тестамент. Це - для того, щоби через Її посередництво і прошення він був виконуваний у святій Церкві.