НЕУСТАННІ МОЛИТВИ ІСУСА І МАРІЇ ЗА ЛЮДЕЙ

Людські серця не здатні оцінити, як належить, силу і глибину кожної окремої праці нашого Спасителя Ісуса Христа і його Непорочної Матері. Тайною для нас також лишаються Їх бесіди, повні Божої Премудрості; навіть серафими Їх не в силі зглибити. В той час Їх спільного життя у Назареті Пречиста Діва Марія докладно засвоювала науку свого пресвятого Сина у всіх найменших деталях. У цій безперервній школі Закону милосердя Христос просвітлював нашу Царицю про всі події, що відбуватимуться у зв'язку з тим Законом аж до кінця світу: у якій країні, області, як, і коли - на протязі всього часу існування Церкви. Ці потаємні для нас лекції проходили в тій самій маленькій світлиці, де перед роками сталось чудо із чудес -Воплочення Божественного Слова у лоні Непорочної Діви, із трьох краплин крові з Її чистого серденька.

В убогих стінах цеї святині, що була освячена Його присутністю, як і наші храми нині, Первосвященник нового Закону переживав свої молитви, що завершу­вались завжди гарячим заступництвом за людей. В той період часу Він розмовляв теж із своєю Пречистою Матірю про всі чини Відкуплення, і передавав Їй обильні дари й ласки, які Ісус мав потім пролити на дітей Світла у Новому Завіті і в Його святій Церкві. Багато разів Він благав свого Предвічного Отця не допустити, щоб гріхи і невдячність людей переш­коджували їх Відкупленню. Оскільки Христос у своїм Провидінні завжди усвідомлював, що люди будуть далі дуже грішити й масово йти на вічну кару, незважаючи на Його многостраждальну смерть за їх гріхи, Він часто обливався кривавим потом. І Богородиця, коли це бачила, ніжно витирала Його Обличчя.

Під час молитви Господь часами клячав, часами простягався у формі хреста, або - й підіймався у цій позиції в повітря над підлогою. Як Матір спостерегла, Він неодмінно тоді молився такими словами: "О Преблагословенний Хресте! Коли твої руки приймуть Мої, коли Я спочину на тобі, і коли Мої руки, прибиті до твоїх, простягнуться, щоб запросити всіх грішників? (Мат. 9,13). Але тому, що Я прийшов із Неба для єдиної мети, - щоб запросити їх наслідувати Мене і потоваришувати зі Мною, вони навіть зараз і повсякчас відкриті, щоби обняти і збагатити всіх людей. Прийдіть же, всі ви, сліпі, до світла. Прийдіть, ви убогі, до скарбів Мого милосердя. Прийдіть, ви маленькі, до пестощів і насолод вашого правдивого Отця. Прийдіть до Мене, всі втомлені і обтяжені, і Я облегшу вас (Мат. 11, 8). Прийдіть, ви праведні, бо ви - Моя власність і спадщина. Прийдіть, ви всі - діти Адама, бо Я закликаю вас усіх. Я є Дорога, Правда і Життя, і не відмовлю в нічому, що прагнете одержати. Мій Предвічний Отче! Вони є творінням Твоїх рук, не погорди ними; бо Я віддаю себе, як жертву на хресті, щоб обновити їх для справедливості і свободи. Якщо вони лише захочуть, Я приведу їх назад до лона Твоїх вибраних і до їхнього Небесного Царства, де Твоє Ім'я буде славитися."

Всі ці прошення віддзеркалювалися в найчистішій душі Пресвятої Богоматері, немов у ясному кришталі, і Вона наслідувала ці висловлені прагнення, як і смиренну колінопреклоненну чи хрестоподібну позу Єдинородного. При виді Його кривавого поту жаль пронизував Її Материнське серце, і у великому горі Пречиста Діва виголошувала: "О, людські діти! Мало же ви розумієте, як високо цінить Господь свій Образ і Подобу у вас! Бо як ціну за ваше спасення, Він жертвує свою власну кров, і не вагається пролити всю її за вас. О, коли б Я лише змогла об'єднати вашу волю із Моєю, щоби привести вас до любові і послуху для Нього! Нехай Його Десниця благословить вдячних і праведних з-поміж людей, що будуть вірними дітьми свого Отця! Нехай оті, що відкликнуться на гаряче бажання Мого Господа поря­тувати їх, наповняться світлом і дорогоцінностями Божої ласки. Чи могла би Я, як незначна рабиня із дітей Адама, тим самим спонукати їх і помогти їм покласти край їх гріхам і їх власному осудженню? Господи і Володарю! Життя і Світло Моєї душі! Хто може бути таким твер-досердним і ворожим для себе, щоб не зворушився Твоїми благословеннями? Хто може бути таким невдячним і неуважним, щоб відхилити Твою палаючу любов? Як може Моє серце витримувати з людьми, котрі, обласкані Твоєю щедрістю, є такими твердими й бунтівничими? О діти Адама! Оберніть свою нелюдську жорстокість проти Мене! Вражайте і ображайте Мене, скільки вам завгодно; тільки віддайте Моєму любому Господеві пошану й любов, які ви винні Йому за виявлену до вас ніжність. Ти, Мій Син і Господь. Ти є Світло від Світла, Син Предвічного Отця, образ Його сутності (Євр. 1, 3), такий же предвічний, незмірний і безконечний, як і Він, рівний Йому в суті і прикметах, сущий з Ним, як один Бог і один верховний Маєстат (Йоан 10, 30). Ти - вибраний з-посеред тисяч (Пісня пісень 5, 10), прекрасніший від всіх синів людей, святий, невинний, і без одної вади! Як же тоді, Предвічний Боже, можуть смертні ігнорувати найблагородніший предмет їхньої любови? - Підставу, що дає їм існування? -Кінець, в якому міститься їх правдива вічна щасливість? О, коли би Я могла віддати Моє життя, щоб всі могли уникнути свого блуду!"

У своїй голубиній безпосередності Небесна Цариця видала із свого серця багато інших висловів саможертвенної любові, - понад усі сили моєї душі і язика, щоб їх належно передати. Так кохаючи і шануючи Його, Вона ніжно витирала кривавий піт з лиця свого найсолодшого Сина.

Знову ж в іншу пору Марія знаходила Його преображеним, у сяючій славі, як через літа - на горі Тавор (Мат. 17,2), в оточенні незліченних ангелів, що поклонялися Йому, і милозвучними согласними піснями воздавали хвалу і подяки Єдинородному від Отця, що став чоловіком. Пречиста Діва теж приєднувалась піснею до тих неземних голосів. Часами ті пісні дзвеніли без Преображення Ісуса. Але при будь-якому стані Її пресвятого Сина сила почувань Марії була би припинила Її земне життя, коли б Господь не зміцнював Її, і - не було би ангельської підтримки.

Нерідко траплялось, що під час чувань Божественного Сина Бог Отець явно схвалював і приймав Його благання про полегшу для людей, або показував майбутню долю деяких душ. Тоді присутня Божа Матір упокорялась до землі; із невимовною шанобливістю і острахом Вона поклонялась Всевишньому, вторувала свому Синові у Його молитвах, благаннях і подяках, жертвувала себе Предвічному Отцю за людство, дякуючи за всі Його незбагненні присуди. Кожна з дарованих Їй тайн і об'явлень видавали щедрий урожай у душі Пресвятої Богородиці, згідно з усіми наміреннями Всевишнього.

Слова Цариці

Моя доню. Одною з підстав, чому люди зовуть Мене Матірю милосердя, є зрозуміння ними Мого гарячого прагнення, щоб всі люди наситились повінню благодатей, і відчули смак солодощів Господа, як і Я. Сама Я кличу всіх і запрошую до водограю Божественності. Нехай найбідніші і засмучені підійдуть; бо якщо вони відозвуться і підуть за Мною, Я подарую їм Мою захорону і поміч, і заступлюся за них перед Моїм Сином, і здобуду для них заховану манну, що дасть їм поживу і життя (Одкр. 2, 28).

Відречись сама себе, і геть усунь всі прояви людських слабостей, і при правдивому світлі, яке ти одержала відносно трудів Мого Сина і Моїх власних, - роздумуй і вивчай себе у тому дзеркалі, аби дійти до тої краси, яку найвищий Цар шукає в тобі. Поскільки це -найпотужніші засоби для досконалення твоїх чинів, Я бажаю, щоб ти записала в своєму серці цю пораду. Усякий раз, як ти виконуєш якусь працю у духу чи назовні, наперед розваж, чи те, що ти збираєшся сказати або вчинити, відповідає діянням твого Господа, і чи ти маєш намірення тим вшанувати твого Господа і прислужитися ближньому. Як тільки ти упевнишся, що це є твій мотив, здійсни свій намір в поєднанні з Ним, і -Його наслідуючи. Але якщо викриєш, що намір не такий, то залиши цю справу у спокою. Таким був Мій незмінний керунок в наслідуванні Мого Господа й Учителя; Я не отягалася, щоб творити добро, і лишень прагнула Його бездоганно наслідувати. У цьому наслідуванні криється секрет Його святої науки, де Він заохочує нас творити те, що наймиліше є Предвічному Богові.

Більше того, з цього дня і надалі уважай, щоб ти за ніщо не бралася, не говорила про ніщо, ні - навіть не мислила, не спитавшись наперед Мого позволення, не порадившись, як з Твоєю Матірю і Учителькою. А як тільки Я відповім тобі, воздай подяки Господеві. Якщо ж Я не відповім після повторного запитання, то обіцяю і запевнюю тебе від імені Господа, що Він обов'язково просвітить тебе відносно того, що найбільш відповідатиме Його неомильній Волі. Але у всьому піддавайся керуванню твого духовного провідника, і ніколи не забувай тої практики.