РОЗМНОЖЕННЯ ЛЮДСТВА. ОЧІКУВАННЯ ВІДКУПИТЕЛЯ. СВЯТІ ЙОАКИМ І АННА

Потомство Адама розросталось; множилися праведні й неправедні. Рівнобіжно ширилися, з одного боку - лемент праведників за Відкупителем і, з другого боку - провини нечестивих, щоб завадити тому добру. Народ Найвищого і плани для тріюмфу Господнього Воплочення були в останніх стадіях підготовки для приходу Месії. Царство гріха в поколінні нечестивих поширило свою владу до крайніх меж, і тому відповідний час для направи прийшов.

Коли старинний змій заразив цілу землю своїм отруйним подихом і безсумнівно втішався повним контролем над смертними, що стали незрячі на світло розуму (Рим. 1, 21) і на Заповіді старинного писаного Закону;

коли замість шукати за Волею Бога і пізнавати її, люди потворили собі багато фальшивих законів і богів за своїм уподобанням;

коли злість на правдивого Бога і нехтування Ним стали звичними; коли світ, несвідомий своєї сплячки й смертельної недуги, перестав молитись за своє вибавлення;

коли воцарилася гордість, а немудрих стало безліч; коли люцифер в своїй зарозумілості приготувався проковтнути чисті води Йордану; коли ці кривди все більше й глибше ображали Бога; коли Його Справедливість мала повне оправдання, щоб знищити все сотворене,

- ось якраз на тому схрещенні подій Найвищий зрівноважив ваготу Його незрівнянної Справедливості Законом Милосердя, і вирішив прислухатись до голосу своєї доброти, до гомону і вірного служіння праведних і пророків Його народу, а не - до свого обурення на злобу й гріхи решти людства. В цю темну ніч старинного закону Він післав у світ два ясні світильники, що мали об'явити про наближення світанку для Сонця Справедливості - для Христа, нашого Спасителя.

То були святі Йоаким і Анна, котрих Господь Бог сотворив і підготовив окремим рішенням для виконання їх особливих обов'язків. Святий Йоаким мав свій дім, родину і близьких в Назареті. Він був праведний і святий чоловік, просвічений світлом і спеціяльною ласкою з висоти, був обізнаний з багатьма тайнами Святого Письма і давніших пророків. В довготривалих і гарячих молитвах він просив, аби Бог сповнив свої обітниці; і його віра й добрі діла досягали Небес. Він був дуже покірний і чистий, вів святе й просте життя; а ще був дуже поважний і серйозний, незрівняно скромний і чесний.

А благодатна Анна мала дім у Вифлеємі, була найбільш невинною, покірною і гарною дівицею. З дитинства вела цнотливе, святе й замкнуте життя; мала велику схильність до безперервної самоосвіти і розмишлянь про високі речі, поряд з тим вона була дуже пильна й працьовита, бездоганна в праці і в духовному житті. Мала впоєне в свідомість знання про Святе Письмо, і глибоко розуміла його приховані і святі тайни. Вона була неперевершена в чеснотах віри, надії і любові. Оснащена тими всіми дарами, вона безнастанно молилася за прихід Месії. Її молитви були такі милі Господеві, що до неї можна би застосувати слова жениха із "Пісні пісень": "Ти зранила моє серце одною волосинкою твоєї шиї". Через те, без сумніву, Свята Анна займає високе місце серед Святих Старого Завіту, що своїми заслугами приспішили прихід Відкупителя.

Ця жінка також гаряче молилась, щоб Всевишній удостоїв її милості одержати чоловіка, котрий буде помагати їй дотримуватися старинного закону і завіту, і досконало виконувати всі Заповіді. Провидіння вчинило, що про ті самі речі і в той самий час молився до Бога Святий Йоаким. Обидві просьби були рівночасно предложені перед Трон Пресвятої Тройці. Прошення були вислухані і одобрені. Було поста­новлено, що Йоаким і Анна воз'єднаються в шлюбі і стануть батьками Тої, що буде Матірю Воплоченого Слова. Святий Архангел Гавриїл дістав доручення повідомити їх обох про постанову Пресвятої Тройці. У видимій формі він став перед Анною в час її молитви. Із трепетом і радістю вона припала до землі, щоб вшанувати сяючого і прекрасного післанця Небес. Але він їй не дозволив настільки впокорюватись, знаючи, що вона стане ковчегом правдивої Небесної манни -Пресвятої Марії, Матері Слова (чого інші ангели ще не знали). Не виявив він ще цієї тайни самій Святій Анні. Лише попросив уважати й так промовив: "Найвищий дає тобі своє благословення, слугине Божа, і буде твоїм спасенням. Всевишній почув твої прохання і бажає, щоб ти була в них наполеглива й продовжувала благати за прихід Відкупителя. Згідно з Його волею ти приймеш Йоакима, як твого супруга, бо він є чоловіком чистого серця і милий Господеві. В його товаристві ти зможеш неухильно дотримуватись Закону й служити Богові. Продовжуй твої молитви й просьби, і не проси про що-небудь інше, бо Господь догляне за всім. Ходи простими стежками правди і нехай твоя душа розмовляє з Небом. Молись далі за Месію і радій у Господі, котрий є твоїм Спасенням".

До Святого Йоакима Архангел Гавриїл промовив уві сні: "Йоакиме, будь благословенний Десницею Всевишнього. Будь стійким у своїх прагненнях, живи чесно й бездоганно. Це є Воля Всемогутнього на те, щоб ти прийняв св. Анну, як твою супругу, бо Господь провідав її своїм благословенням. Заопікуйся нею і ціни її, як заставу Найвищого, бо Він віддав її під твою відповідальність. " В наслідку цього Божественного повідомлення Святий Йоаким негайно попросив руки в цнотливої Анни, і вони одружилися, підчинившись Божому розпорядженню. Але жодне з них не обмо­вилось про свій секрет ще багато літ, про що згадаю я у відповідному місці.

Святі супруги замешкали в Назареті, далі ходячи Божими шляхами. Доходи від свого маєтку вони щороку ділили на три частини: на храм в Єрусалимі, на бідних, і - для пристойного утримання сім'ї і родини. Жили в незахмареному мирі і єднанні сердець, без суперечок і тіні недоброзичливості. Покірна Анна згідливо піддавалась у всіх справах волі Йоакима. А той Божий чоловік, наслідуючи її покору, намагався пізнавати бажання Святої Анни, довіряючи їй цілим серцем. І ніколи не помилився на цьому. Господь щедро наділяв святу дружину Анну великими ласками й світлом знання, щоб приготовити її до щасливої долі -стати матірю Тої, Котра мала бути Матірю самого Бога.

Двадцять літ благословенна пара не мала потомства. Це вважалось у жидів великим нещастям і неславою; бо нібито бездітних Бог наперед виключав із ласки породити Месію для вибраного народу. Тому святі Йоаким і Анна перенесли багато упокорень і образ від сусідів і знайомих. Бог дозволив на ці терпіння, щоб вони в терпеливості й покорі дозріли до найбільшої Божої ласки. Вони далі палко й витривало молилися, уважали на Божі накази і, врешті пообіцяли Господеві, що коли Він дасть їм потомство, то вони віддадуть його на службу до храму в Єрусалимі.

Через рік, діставши натхнення від Бога, Йоаким був в Єрусалимському храмі, приносячи молитви й жертви за прихід Месії і за своє запрагнене потомство. Прийшовши в Єрусалим з другими краянами, щоби віддати приписані дари й пожертви в присутності первосвященника, літній і достойний Йоаким наразився на догану з боку нижчого за званням священника Ізагара. Серед іншого той сказав: "Чому ти, Йоакиме, приходиш з твоїми дарами й жертвами, що не є милі Богові, поскільки ти є безвартісним чоловіком? Залиш це товариство й відійди. Не турбуй Бога твоїми дарами й жертвами, котрих Він не приймає". Святий муж, повний сорому й замішання, з покірною любовю звернувся до Бога: "Найвищий Господи і Боже! На Твій наказ і бажання я прийшов до храму. Той. що займає Твоє місце, погордив мною. Мої гріхи заслужили на цю неславу. Але тому, що я приймаю це упокорення з Твоєї Волі, не відкидай творіння Твоїх рук". Тоді -умиротворений, хоч повний жалю, поспішив із храму до свого господарства, яке мав в Єрусалимі, і там не один день наодинці благав Господа такими словами: "Найвищий і предвічний Боже, від Кого залежить все існування і направа людства! Я паду ниць в Твоїй живій Присутності. Благаю Твою безмежну Доброту зглянутися на недугу моєї душі і почути молитви мої і Твоєї слугині Анни. О, Господи, перед Твоїми очами всі мої бажання (Пс. 37, 10). І якщо я невартий, щоб мене почути, не погорди моєю покірною супругою. Господи Боже Авраама, Ісаака і Якова, наших праотців! Не ховай Твоєї доброти від нас; не позволь, бо Ти єси Отець, щоб я з моїми жертвуваннями попав в число осуджених і відкинутих, бо Ти не дав мені потомства. Пригадай, о Господи, жертви (Второз. 12, 27) і посвячення Твоїх слуг і Пророків, моїх предків, і глянь на їх труди, що були милі для Твоїх Божественних очей. Поскільки Ти приказав мені, мій Господи, молитися до Тебе у довір'ї, то згідно з величчю Твоєго Милосердя і влади даруй мені те, про що я молюся на Твоє бажання. Благаючи Тебе, я сповняю Твою Волю і виявляю послух, задля якого Ти обіцяв вислухати моє прохання. Якщо мої гріхи є на перешкоді Твоєму Милосердю, відніми те, що не подобається тобі й заважає Тобі. Ти всевладний, Господи Боже Ізраїлю, і все, що Ти бажаєш, осягаєш без перешкод. Хай моя молитва досягне Твого слуху; і якщо я нікчемний і маловажний, то зате Ти -безмежний і завжди готовий уділити милосердя упослідженим. Куди я дінуся від Тебе, Хто є Царем над царями і Володарем над панами? Ти осипав благосло­веннями Твоїх синів і слуг в їх поколіннях, і Ти навчив мене надіятись і прагнути Твоїх щедрот, що їх Ти давав моїм браттям. Якщо Ти ласкаво прихилишся до моєї просьби і подаруєш мені потомство, я віддам і посвячу його на вічну службу до твого святого храму. Я прив'язав мої очі і мою волю до Твоєї святої Волі, і усе бажав тримати їх подальше від проминаючих речей цього світу. Здійсни відносно мене те, що є згідне із Твоїм уподобанням, і потіш наші душі звершенням наших надій. Глянь із Твоєго Трону на цей негідний порох і піднеси його, щоб він зміг величати Тебе й хвалити Тебе. І нехай в усіх речах сповниться Твоя Воля, а не моя".

Подібно в той самий час виливала свою душу перед Господом Свята Анна: "Найвищий Боже, мій Господи, Сотворителю і Вседержителю вселенної, Якого моя душа вшановує, як правдивого Бога, безмежного, святого і предвічного! Упадаю ниць в Твоїй істинній Присутності і промовлятиму, хоч я є лише порох і попіл, виявляючи свої потреби і страждання. Господи Боже несотворений, вчини нас вартими Твого благословення, і дай нам святий овоч лона, щоб ми могли віддати його на Твою службу в храмі. Згадай, о Господи, що Анна, твоя слугиня, мати Самуїла - була неплідною і, що згідно із Твоїм щедрим милосердям її прагнення було сповнене. Я відчуваю у собі смілість, котра надихає і запалює мене, щоб я просила Тебе виявити мені таку ж милість. Тож вислухай, о Найсолодший Господи й Володарю, моє покірне благання! Згадай жертви, приношення і службу моїх предків, і ласки, котрі Твоя всесильна Рука вчинила для них. Хочу пожертвувати Тобі, о Господи, присвяту, приємну і милу для Твоїх очей. Але найбільше, що я спроможна дати Тобі, то мою душу, мої здібності і схильності, цілу мою істоту. Якщо Ти глянеш на мене з Твого Трону і даш мені потомство, то я із тої самої миті присвячу і пожертвую його для служіння Тобі в храмі. Господи Боже Ізраїлю! Якщо на те буде Твоя ласка і Воля - зглянутися на це нікчемне і бідне сотворіння, й потішити Твого слугу Йоакима, -то вислухай мою молитву. І нехай в усіх речах сповниться Твоя свята і предвічна Воля!"

Ось так молилися Святі Йоаким і Анна. їх просьби досягли Трону Пресвятої Тройці і були прийняті. Три Божі Особи (наскільки ми по-людськи можемо собі представити) промовили до святих ангелів наступними словами: "Ми вирішили в Нашій прихильності, що Особа Слова прийме людську плоть і що через Нього весь рід смертних знайде засіб для поправи. Ми вже оголосили про це і обіцяли Нашим слугам – пророкам із наміром, щоб вони об'явили про це світові. Гріхи живучих і їх злоба є такі велика, що Нам дуже важко вийти поза межі строгих правил Нашого Правосуддя. Але Наша доброта і Милосердя є більшими від їх усіх злодіянь, ані не можуть вони загасити Нашу любов до людей. Ми глянемо з Милосердям на творіння Наших рук, які Ми сотворили на Наш образ і подобу, і дамо їм спосібність стати спадкоємцями і учасниками Нашої вічної слави. Ми візьмемо під увагу служби і задово­лення, одержані від Наших слуг і приятелів, і врахуємо заслуги безлічі тих, що вирізнять себе в ділі Нашої прослави і приятелювання. І передусім, Ми маємо перед Нашими очами Ту, котра має бути вибрана, котра має бути миліша понад усі сотворіння, і виокремлена для Нашої приємності і вдоволення. Бо Вона має зачати Особу Слова в своєму лоні і одягнути Його в людську плоть. Поскільки цей твір, яким Ми виявимо для світу скарби Божественності, мусить мати початок, ця пора є для Нього сприйнятна й відповідна. Йоаким і Анна знайшли ласку в Наших очах. Ми глядимо на них з приємністю, і збагатимо їх найвідбірнішими дарами й ласками. Вони були вірні й стійкі в своїх випробуваннях, і в простоті і праведності своїх душ стали сприйнятні і милі для Нас. Нехай Гавриїл, як Наш посланець, принесе хвилину радості для них і для цілого людського роду. Нехай він об'явить їм, що в Нашій прихильності Ми глянули на них і вибрали їх".

Голос від Трону продовжував: "Гавриїле, просвіти, піднеси на духу і потіш Йоакима і Анну, Наших слуг. І скажи їм, що їх молитви дійшли перед Нашу

Присутність, і їх прохання були вислухані з милосердям. Обіцяй їм, що милістю Нашої Десниці вони отримають благословенний Овоч, і що Анна зачне Дочку, котрій Ми надаємо ім'я МАРІЯ".

Разом з тим уповноваженням Найвищого Гавриїл дістав роз'яснення про численні тайни і святі речі, що були зв'язані з цим повідомленням. Він зійшов з Небес, з'явився Святому Йоакимові під час молитви і промо­вив: "Праведний і чесний муже. Всевишній із Його всевладного Трону звернув увагу на твої прагнення, почув твої зітхання і молитви, і вчинив тебе щасливим на землі. Твоя дружина Анна зачне і породить Дочку, що буде благословенна між невістами. Народи узнають її, як благословенну. Той, Хто є Предвічним Богом, несотвореним, і Сотворителем усього, Найспра­ведливішим у своїх судженнях, всевладним і сильним, -посилає мене до тебе, бо твої труди і милостині були визнані. Любов змягчила Серце Всевишнього, приспі-шила Його Милосердя, і в своїй щедрості Він бажає збагатити твій дім і твою сім'ю Дочкою, яку зачне Анна. Сам Господь вибрав для Неї ім'я Марія. Нехай від самого дитинства Її посвятять для храму, а в ньому -для Бога, як ти це обіцяв. Вона буде вибрана, благородна душею, сильна і повна Святого Духа. ЗАДЛЯ НЕПЛІДНОСТІ АННИ ЇЇ ЗАЧАТТЯ БУДЕ НАДПРИРОДНИМ. Вона буде Дочкою, незвичайною у всіх Її ділах і через ціле життя. Прослав Господа, Йоакиме, за цю ласку і возвелич Його, бо в жодному іншому народі Він не вчинив чогось подібного. Ти підеш зложити подяку до Єрусалимського храму. І на підтвердження істинності цього радісного повідомлення ти стрінеш в Золотій Брамі твою сестру Анну, що прийде до храму в тому самому наміренні. Памятай, що чудесним є це повідомлення, бо Зачаття цього Дитяти утішить Небо й землю".

В міжчасі тричі благословенна Анна була затоплена в молитві і розважанні. Вона дуже перейнялася тайною Воплочення, яку із особливим просвітленням випро­шувала в Предвічного Слова. З найглибшою покорою і живою вірою вона молилась за якнайшвидший прихід Відкупителя людського роду: "Найвищий Царю і Володарю всього сотвореного! Я, найнікчемніше і негідне сотворіння, і все ж - витвір Твоїх рук, - хочу виблагати хоч би ціною мого життя, яке Ти дав мені, щоб Ти в Твоєму Милосерді прискорив час нашого спасення. О нехай Твоя безмежна Доброта прихилиться до Наших потреб! О щоб наші очі могли глянути на Обновителя і Відкупителя людей! Пригадай, о Господи, давніше милосердя, яке бачив Твій народ, коли Ти обіцяв свого Єдинородного! І нехай ця обітниця безграничної доброти роззброїть Тебе супроти нас! Хай він прийде тепер, той вимріяний день! Чи це можливо, щоб Найвищий зійшов із своїх святих Небес? Чи це можливо, щоб Він мав земну матір? Яка вона, та жінка, має бути, така ощасливлена і благословенна? О хто може бути достойним глядіти на Неї? Хто буде вартий стати слугою Її слуг? Благословенний є той рід, що матиме можливість бачити Її, припасти до Її стіп, щоб її вшанувати? Який премилий буде Її вигляд, а також -у її товариства! Благословенні будуть ті очі, що узріють Її, і вуха, що слухатимуть Її мову, і сім'я, з якої Найвищий вибере собі Матір! Здійсни, о Господи, цю постанову, сповни Твою Божественну доброчинність!"

Тут Святий Архангел Гавриїл не забарився стати перед святою Анною із такими словами: "Покора, Віра й милостині Йоакима і твої власні дійшли перед Трон Найвищого. Він посилає мене, свого ангела, щоб передати тобі новини, які порадують твоє серце. Його Величність бажає, щоб ти була тою ощасливленою і благословенною. Він вибирає тебе, щоб ти стала матірю Тої, котра має зачати і породити Єдинородного від Отця. Ти народиш Дочку, яку згідно із Божим наміром назовуть Марією. Вона буде благословенна між невістами і повна Святого Духа. Вона буде хмариною, що вивільнить росу з Небес для наснаги смертних, і в Ній звершаться пророцтва твоїх предків. Вона буде брамою життя і порятунком для синів Адама. Знай також, що я об'явив Йоакимові, що він матиме Дочку, яка буде благословенна і удачна. Але Господь не зволив дати йому повне знання про тайну, що Вона буде Матірю Месії. Тому стережи цей секрет. А тепер іди до храму, щоб воздати подяку Найвищому за те, що так уласкавив Тебе своєю Правицею. При Золотій Брамі ти стрінеш Йоакима, де обговориш із ним цю новину. Ти є та, яку Господь благословив особливим чином, котру Він бажає провідати і збагатити новими окре­мими благословеннями. На самоті Він промовлятиме до твого серця і дасть тут початок Законові ласки, оскільки в твоїм лоні Він дасть буття Тій, що має облекти Безсмертного у смертну плоть і людську постать. Ця людська плоть, воз'єднана із Словом, випише Закон Милосердя своєю власною кровю".

Святий Дух зміцнив серце Святої Анни, щоб воно не зупинилось з радості й захоплення. Вона негайно поспішила до Єрусалимського храму і там знайшла Святого Йоакима, так як заповів їй Архангел. Разом вони вознесли подяки Найвищому за це надзвичайне благословення і принесли окремі дари й пожертви. Вони поверталися додому заспокоєні й наново просвітлені ласкою Святого Духа, весело обговорюючи свою зустріч з Архангелом Гавриїлом. При тій оказії вони призналися одне одному, що двадцять років тому цей же самий Архангел Гавриїл приказав їм стати супругами, щоб вони могли служити Богові згідно з Його святою Волею. Тепер вони присягнули знову, що віддадуть обіцяну Доню до храму, а, крім того, обіцяли кожного року у цей день відвідувати храм із особливими дарами, молитися й давати милостині. Цю присягу вони сповняли до своїх останніх днів.

Розсудлива дружина Анна ніколи і нікому не обмовилась про таємницю, що її Доня має бути Матірю Месії. За Божою ласкою святий Йоаким дізнався про це лише на смертній постелі.