БЛАГОСЛОВЕННЕ НАРОДЖЕННЯ НЕПОРОЧНОЇ МАРІЇ. ЇЇ ІМ'Я

Пресвята Марія, зачата без гріха, як ми вже описали, - була в душі цілком поглинута і захоплена своїм першим огляданням Божественності. З найпершої миті Її перебування в тісному приміщенні материнського лона Її благословенна душа почала й ніколи не переставала любити Бога.

Щаслива мати, Свята Анна теж проводила дні своєї вагітності одуховлено, під впливом діяння Святого Духа на всі її здібності. Але Боже Провидіння піддало її тяжким випробуванням, щоб вона заслужила собі на більшу нагороду. Люцифер із своїми підручними шукав по цілому світі за найсвятішими жінками, щоби знайти ту, чию постать він бачив у Небі. Найбільш видатні випадки він просліджував сам, не довіряючи умінням других, менш спосібних злих духів. Так він наткнувся на святу Анну.

Повний злоби і хитрості він приглядався до надзвичайної святості достойної пані Анни і всіх подій її життя. Хоч він не міг виміряти вартості скарбу, що був замкнений в її благословенному лоні (бо Господь закрив від нього цю і багато інших таємниць), все-таки він відчував потужну силу, що виходила від неї. Його озлоблювало те, що він не був годен знайти джерела тої таємної сили. В інші рази він успокоював себе думкою, що це звичайна вагітність, і що немає підстав для тривоги; ось так Господь лишив його на волю власних галюцинацій і примх. Тим не менше, погані передчуття не давали йому спокою, особливо, коли він спостеріг, як спокійно протікала її вагітність, і що багато ангелів стояло там на варті.

Сповнений підозри, дракон вирішив, якщо вдасться -то відібрати життя в блаженної Анни, а якщо ні, - то бодай позбавити її задоволення від вагітності. В безмежній гордині він вважав, що має силу відібрати життя в Тої, що буде Матірю Воплоченого Слова, чи навіть - життя Месії і Відкупителя світу, коли б він лише знайшов їх місцеперебування. Його пиха базувалась на перевагах його ангельської природи над станом і силою людської природи, так ніби обі не є підлеглі одній Божій Волі. Тому він нахабно підступив до Святої Анни, щоб спокушати її натяками, передчуттями, сумнівами і побоюваннями відносно правди про її вагітність в зв'язку з її поважним віком. Він пробував, чи не вдасться знайти якусь слабину, щоб захитати її волю. Але переможна пані оперлася тим нападам з покірною стійкістю, терпе­ливістю, з витривалою молитвою і сильним довір'ям до Бога. Вона звела нанівець хитромудрі підступи дракона, і за це заслужила собі на ще більшу ласку й охорону з Висоти. Бо тепер в її обороні брали участь ангельські князі, що стерегли її Пресвяту Доню. Але в своїй нестримній злобі ворог не лишив її в спокою. Оскільки через опір ангелів він не зміг звалити помешкання Святих Йоакима і Анни, щоби пошкодити її вагітності, він звернувся по поміч до людей. За намовою диявола одна з її знайомих жінок люто заатакувала Анну лайкою і глузуванням, твердила, що її вагітність походить від лихого. Слідом за нею пішли інші.

Благословенна Анна не дозволила вивести себе з рівноваги таким нападом; вона лагідно й покірно зносила образи, доброзичливо ставилась до своїх напасниць, навіть їм щедро помагала. Але вони, посідані дияволом, ще більше її зненавиділи: змовились відняти їй життя. Вмішалася однак тут сила Всевишнього, щоб ударемнити ті прояви їх природної жіночої слабості. Вони не тільки виявилися безсильними проти Святої; її упімнення схаменули їх, а молитви -навернули на добру дорогу.

Дракон був відбитий, але ще не переможений. Він знайшов доступ до служниці, що жила в домі Йоакима і Анни, і підбунтував її проти господині. Вона створила ще більший клопіт. Бо це був домашній ворог, і більш впертий і небезпечний, ніж другі. Проте з Божою поміччю свята Анна одержала ще славнішу перемогу. Сторож Ізраїлю не дрімав, але стеріг своє святе Місто (Пс. 121, 4), і так його обставив вартовими з найсильніших ангельських духів, що вони змусили до безславної втечі люцифера і його підручних. Їм вже більше не дозволили докучати благодатній матері, що вже очікувала народження благословенної Княжни Небес.

Воно сталося на восьмий день вересня, повних девять місяців по чудеснім Зачатті. Внутрішній голос Господа повідомив Анну, що час її родів настав. Повна радості вона впала ниць перед Господом, благаючи Божої помочі. Рівночасно за Божим Провидінням Благословенне Дитя Марія в цей момент знаходилася в молитовній екстазі, не відчуваючи зовсім, що приходить в світ.

Дитина народилася чиста і незаплямлена, прекрасна і повна ласки Божої, виказуючи тим, що Вона не підлягає природному закону і данині гріха. Хоч в загальних рисах вона народилася подібно до інших дочок Адама, Її народження супроводилось таким станом ласки, такими обставинами, що його можна вважати найчудеснішим народженням в світі, при­чинком для вічної хвали Її Сотворителя. О дванадцятій годині ночі ця Божественна Зоря прийшла у світ, відокремивши ніч старинного закону і його первісну темряву від нового світанку ласки. Її сповивали, обертали й одягали, як інших немовлят, хоча Її душа мешкала в надприродному світі. До Неї ставилися, як до інших немовлят, хоч своєю премудрістю Вона перевищувала всіх смертних і ангелів. Її мати не дозволила, щоб чужі руки торкались Дитяти: сама завинула Її в сповивачі. Свята Анна могла зразу зайнятись цією опікою, бо неподібно до інших матерів була звільнена від родових болів і трудів.

Прийнявши Дитя в свої руки, свята Анна промовила в духу до Бога: "Господи безграничної Мудрості і Сили, Сотворителю всього існуючого! Цей плід мого лона, що його я одержала від Твоєї щедрості, я жертвую Тобі з найбільшою вдячністю, бо Ти нагородив мене ним без жодної моєї заслуги. Розпоряджайся мамою і Дитиною згідно із Твоєю святою Волею, і глянь ласкаво на нас, непомітних із Твого високого Трону. Будь благословенний повіки, бо Ти збагатив світ Сотворінням, таким милим для Твого уподобання, і також за те, що в Ній Ти приготовив помешкання і кивот для Предвічного Слова. Я заношу мої вітання моїм предкам і святим Пророкам, а через них - усьому людському родові, - за цю запоруку Відкуплення, що Ти їм дав. Але як мені стати гідною, щоб опікуватись Тою, котру Ти дав мені в Дочки? - Мені, що негідна бути Її слугинею? Як мені поводитись із правдивим Ковчегом Завіту? Просвіти мене, о мій Господи і Царю, щоб я пізнала Твою Волю, і виконала її для Твого задоволення на службі у моєї Доні?"

Господь внутрішньо відповів достойній пані, щоб вона обходилась із своїм Небесним Дитям назовні так, як чинять інші матері, без виявів пошани; але щоб вона заховала в духу цю пошану, і виховувала це Дитя з усією материнською любовю і дбайливістю. Все те щаслива мама виконувала, обіймала і пестила свою Пресвяту Доню, як всі другі матері. Але вона завжди памятала про належну пошану і про Її призначення. Ангельська охорона милого Дитятка разом із безліччю других ангелів прислужувала Марії, коли Вона спочивала на руках у матері. Вони лучилися в Небесній музиці, яку часами чула й благословенна Анна. Тисяча ангелів, назначених сторожами величної Цариці, віддавали себе на служіння Їй. Це уперше Володарка Небес побачила їх у тілесній формі, з усіми відзнаками і шатами, як я опишу в іншому розділі. На Її просьбу вони разом з Нею воздавали хвалу Найвищому і славили Його в Її імені.

Тим часом, в сам момент народження Княжни Марії Найвищий післав Архангела Гавриїла, як посла, до святих Отців у аді. Небесний післанець зійшов, освітивши собою ту глибоку печеру, і утішив правед ників, що там перебували. Він сповістив їм, що світанок

вічного блаженства вже надійшов, і що поправа людини, якої так певно бажали святі Патріярхи і запові дали Пророки, вже розпочалася, бо народилась Та, що буде Матірю Месії. Тепер вони вже скоро увидять спасення і славу Найвищого. Святий князь дав їм зрозуміти найвищу досконалість Пресвятої Марії, і які чудесні діла Всевишній почав вершити через Неї; так вони краще усвідомили собі щасливий початок тайни, що мала закінчити їх затяжне ув'язнення в аді. Тоді всі святі Патріярхи, Пророки та інші праведники ураду­валися і новими гимнами хвалили Господа за цю ласку.

Всі ті події трапились у короткому проміжку часу. В першій своїй реакції на денному світлі наша Цариця впізнала своїх батьків і другі істоти. І зразу ж Рука Найвищого почала творити з Нею нові чуда, що були вище людського сприймання. В першому і найважнішому - Він післав незліченних ангелів, щоб доставили майбутню Матір предвічного Слова з тілом і душею до Небес, для сповнення Його дальших намірів відносно Неї. Святі князі послушно виконали наказ і прийняли Марію з рук Її святої мами; Анна навіть не запідозрила нічого, коли один з ангелів-хоронителів зайняв місце Дитяти в неї на руках. А торжественна процесія потягнулась в Небеса, щоб помістити ту істинну Веселку Згоди (Буття, 9, 12-17) у замку Царя царів і Володаря над володарями, де Вона пізніше мала перебувати повік. Це був другий крок в житті Пресвятої Марії - з землі до найвищих Небес.

Принесена до Неба руками ангелів, Дитятко Марія повна любові припала до землі перед Троном Найви­щого. Повторилось те (згідно з людським способом розуміння), що трапилось в оповіданні із Святого Письма, коли Ветсавія була вшанована сином Соломо ном, як цариця, в присутності ізраїльського тронного зібрання. Подібно, але славетніше Божественне Слово зустріло Дитятко Марію, яку Він вибрав як Матір, як Царицю вселенної. Хоч Марія ще не знала про свою справжню гідність майбутньої Божої Матері, ані про ціль проходячих тут містерій, Вона тим не менше розуміла, що перебуває перед лицем Пресвятої Тройці; бо Господь своєю ласкою зміцнив і відповідно пригото­вив здібності і розум новонародженого Немовляти.

Цариця була посаджена на Трон біля Господа, що мав стати Її Сином, і відразу почала просити, щоб Особа Слова зійшла з Небес на землю і злучилась з людською природою, як було обіцяно через старинних Патріярхів і Пророків. Марія благала Його прискорити направу людського роду, на яку ждуть так багато століть, в той час, як навколо множаться беззаконня і загибель душ. Найвищий почув це прохання своєї майбутньої Матері і запевнив Її, що Він незабаром зійде у світ, щоб одягнути на Себе і відкупити людську природу. Дальше - Найвищий побажав надати ім'я Дитяткові Цариці. Ангельських духів повідомили, що Три Божі Особи прийняли рішення ще перед віками створити милі імена ІСУС і МАРІЯ для Матері і Сина, для служіння котрим творився цілий світ.

В ході інформування про цю та много інших тайн святі ангели почули голос Бога Отця: " Наша Обраниця назоветься Марією, і це ім'я буде могутнє і чарівне. Ті, що закличуть до Нього з побожною любовю, дістануть найобильніші ласки. Ті, що вшанують Його і вимов­лятимуть з пошаною, будуть потішені і підбадьорені, і знайдуть у Ньому лікарство від своїх бід, скарби для свого збагачення, світло, що проведе їх до Неба. Воно буде грізним для пекольних сил; воно розчавить голову змії і здобуде славні перемоги над князями пекла". Господь віддав команду ангельським духам негайно об'явити те славне ім'я Святій Анні, так щоб постанова в Небесах була виконана на землі.

По цих словах святе Дитятко знову припало долілиць перед Троном, віддаючи з цілого серця подяки предвічному Богові; ім'я Вона прийняла із зворушливою радістю. А ласк і привілеїв отримала стільки, що для їх описання треба би спорядити цілу книгу з багатьма томами. Тим часом святі ангели вшановували Пресвяту Марію, як майбутню Матір слова, Царицю і Володарку, що посаджена на Троні праворуч свого Сина. Вони почитали Її святе ім'я, упадаючи ниць всякий раз, як воно звучало у словах Бога Отця, особливо ті ангели, що мали виписане то ім'я на своїх нагрудних емблемах.

В той час Свята Анна за Божим Провидінням була занурена в молитовному спогляданні тайн, що відноси­лися до гідності Божої Матері. Вона заховала їх глибоко у серці, обмірковуючи їх при догляданні святої Доні, що непомітно була повернута ангелами з Небес.

На восьмий день життя Цариці безліч ангелів чітким строєм зійшли з висоти, несучи гербовий щит із викарбуваним осяйним іменем МАРІЯ. Вони явилися благословенній матері Анні і сказали їй, що ім'я її Дочки буде Марія, що Боже Провидіння його вибрало й ухвалило, щоб Йоаким і Анна назвали так Дитину. Свята негайно закликала свого мужа, щоб повідомити його про це бажання Бога. Вони обоє покликали священника і своїх рідних, і урочисто надали своїй святій Дитині ім'я Марія. Ангели також відсвяткували цю подію своєю ангельською музикою, котру з людей чули лише Анна і Марія.

Слова Цариці

Для тебе, котру всупереч твоїй немічності і незначності Я милосердно вибрала, як свою ученицю і товаришку, маю таке напімнення: старайся всіми силами наслідувати Мене у вправі, в якій Я витримувала ціле Моє життя з найпершого моменту Мого народження, не пропускаючи ні одного дня, який би він не був повний праці і турбот. Вправа була такою. Кожного дня на світанку Я припадала до землі в присутності Найвищого і воздавала Йому подяки і хвалу за те, що Він - незмінний Бог, за Його безмежні досконалості, - що сотворив Мене з нічого; визнавала себе, як Його сотворіння і витвір Його рук.

Я благословлю Його і поклоняюся Йому, віддаючи належну шану, і возвеличую Його, як верховного Господа і Мого Сотворителя, як і Сотворителя всього, що існує. Я підношу Мій дух, щоб помістити його в руки Бога, жертвуючи себе з глибокою покорою і самозре­ченням, і прошу Його розпоряджатись Мною згідно з Його Волею і в цей день, і в усі дні Мого життя, а також - навчити Мене сповняти те, що Йому найбільше подобається. Це Я повторяла багато разів під час видимої праці дня, а в невидимих трудах - найперше зверталася до Його Величності, просячи поради, позволення і благословення для всіх Моїх справ.

Дуже побожно стався до Мого премилого імені. Бажаю, щоб ти переконалась у великій вартості і привілеях, які йому надав Всевишній; Я сама, як побачила у Небі ті привілеї, то відчула себе дуже зобов'язаною чинити відповідне надолуження. І всякий раз, коли ім'я МАРІЯ Мені приходить на ум (а це трапляється часто), або коли Мене покличуть тим іменем, то Я відчуваю прилив вдячності і новий запал для служби Господеві, Котрий дав його Мені.

Ти носиш те саме ім'я. Тому бажаю, щоб воно пропорційно викликало ті самі почуття у тебе, і щоб ти точно наслідувала Мене відповідно з даною лекцією, починаючи з цього дня і надалі, не пропускаючи найменшого пункту. І якщо у своїй немочі ти впадеш, то негайно піднесись і з жалем визнай свою помилку в присутності Господа і Моїй. Повторяючи ретельно ці святі вправи знов і знов, ти знайдеш пробачення за хиби і призвичаєшся змагати до чесноти, найвищої і найприємнішої для Господа. Тоді, йдучи за світлом, яке Він дає, і прямуючи до мети, що є найбільш милою тобі і Мені, ти знайдеш ласку, щоб слухати, уважати й підчинятись у всіх речах твоєму Обручникові й Господеві. Він шукає в тобі тільки те, що найчистіше, найсвятіше й досконале, і волю - скору і завзяту, щоб те найкраще пустити у дію.