ЩАСЛИВА СМЕРТЬ СВЯТОГО ЙОСИФА

Вже вісім літ нездужав тілом Святий Йосиф. В горнилі терпінь і надприродної любові ще більш загартувалась його благородна душа. Його кінець на землі вже наближався. Тоді Пречиста Діва, що завжди була при ньому, звернулась до свого пресвятого Сина із словами: "Господи Боже Найвищий, Сину Предвічного Отця і Спасителю світу. Завдяки Твоєму Божественному світлу Я бачу, що наближається година, яку Ти визначив для відходу Твого слуги Йосифа. Благаю Тебе, задля Твого віковічного милосердя і безграничної щедрості, допомогти йому в цю годину Твоєю всемогутньою владою. Хай його кончина буде такою ж цінною в Твоїх очах, як була для Тебе його праведність в житті; так щоб він відійшов у мирі і твердій надії на вічну нагороду, що дається йому у той день, коли Ти відімкнеш браму Неба для всіх вірних. Зваж, Мій Сину, на покірність і любов Твого слуги, на його праведні заслуги і чесноти, на вірність і старанність, з якими цей праведний чоловік утримував Тебе й Мене у поті свого чола."

Наш Спаситель відповів на це: "Моя Мати. Твоя просьба подобається Мені, і заслуги Йосифа є милі для Мене. Я тепер поможу йому і призначу місце серед князів Мого народу (Пс. 116,15), таке високе, що ангели будуть в захопленні від нього; і вони, і всі люди воздадуть йому найбільшу хвалу. Нікому народженому від людини Я не вчиню так, як Твому супругові." Пресвята Богородиця подякувала свому найніжнішому Синові, і Вони обоє безперервно чували біля нього дев'ять днів і дев'ять ночей. Крім того, тричі в день по команді Господа ангели сповнювали кімнату Небесною музикою, виспівуючи хвальні гимни і благословення для хворого отця Пресвятої Родини. А понад то, чудесний запах виповняв кімнату і цілий домик на радість не лише недужому, але й прохожим надворі.

Один день перед відходом Божий чоловік дістав надприродне видіння, що тривало 24 години. Господь додав йому сил для цього Небесного спілкування. В екстазі він побачив ясно сутність Бога і все, що він визнавав у своїй вірі: незбагненну Божественність, тайну Воплочення і Відкуплення, Воюючу Церкву з її святими Тайнами. І тут Пресвята Тройця уповноважила і назначила його послом нашого Спасителя до святих Патріярхів і Пророків в аді, наказала йому приготовити їх для переходу з цього лона Авраама до вічного блаженства і щастя. Коли ті події і тайни розгортались перед очима святого Йосифа, Пречиста Діва Марія бачила їх точне віддзеркалення у відкритій для Неї душі Спасителя, і сердечно дякувала за все те Господеві.

Коли Св. Йосиф вийшов з цього довготривалого захоплення, його лице світилось ясним сяйвом, а душа - преобразилась після споглядання Бога. Він попросив про благословення у своєї любої Дружини, але на Її просьбу Сам Спаситель поблагословив його. Тоді Цариця покори клякнула перед ліжком, благаючи, щоб муж і глава Родини Її поблагословив. Що він і вчинив при Божому натхненні. Марія поцілувала руку, що Її благословила, і сказала Йосифові передати праведникам в аді вітання від Неї. А покірний Йосиф ще попросив пробачення в своєї Небесної Дружини за всі його недотягнення у службі і любові, благав у Неї помочі й заступництва у цю годину відходу. А ще святий муж найпокірніше дякував Її Синові за всі благословення у житті, а, особливо, - за ті, одержані під час недуги.

Такі були останні слова Йосифа до пресвятої Дружини: "Благословенна Ти між усіми жінками і вибрана з-поміж усіх сотворінь! Нехай Тебе хвалять ангели і люди. Нехай усі покоління знають, возхвалять і прославлять Твою гідність. І хай у Тобі впізнають, вшанують і звеличають Ім'я Найвищого в усіх прийдешніх віках. Нехай Він буде вічно прославлений, що сотворив Тебе, таку милу в Його очах і для всіх Небесних духів. Я сподіюсь втішатись Твоїм видом в Небесній Вітчині."

Тоді цей святий муж повернувся в сторону Ісуса Христа з найглибшою пошаною, силкуючись стати на коліна перед Ним. Але найсолодший Господь підсту­пив ближче, прийняв його в обійми, підложив свої руки під голову прийомного батька. Святий Йосиф поклав голову на руки Спасителя і сказав: "Мій Найвищий Господи і Боже, Сину Предвічного Отця, Сотворите-лю і Відкупителю світу. Подай благословення Твоєму слузі і ділові Твоїх рук. Прости, о всемилосердний Царю, за помилки, котрі я поповнив на службі у Тебе, і в ставленні до Тебе. Я прославляю і возвеличую Тебе, і приношу вічні і сердечні подяки Тобі за те, що Ти у своїй невимовній благості зволив вибрати мене бути супру-гом Твоєї істинної Матері. Нехай Твоя велич і слава будуть мені подякою на всю вічність."

Відкупитель світу дарував йому своє благословення і мовив: "Мій батьку. Спочинь в мирі і ласці Мого Предвічного Отця і також - в Моїй. А пророкам і Святим, що очікують тебе в аді, занеси радісну новину про їх близьке Відкуплення."

При цих словах Ісуса, спочиваючи на Його руках, Святий Йосиф віддав духа Богові, і Господь Сам закрив йому очі. У цю ж мить сонм ангелів, що були при своїх Цареві і Цариці, завели хвальні гимни сильними мелодійними голосами. По команді Господа вони занесли святу душу перед збір Патріярхів і Пророків. Там негайно розпізнали душу прийомного батька і близького приятеля Спасителя, достойного всякого почитання, бо вона була зодягнута у сяйво незрівнянної слави. Як і заповідав Господь, прибуття святого Йосифа викликало невимовне ликування серед незліченного збору Святих, що почули вістку про їх скоре звільнення.

Слід згадати, що передчасну смерть Святого Йосифа не спричинила тривала недуга і супровідні терпіння. Він міг жити довше, якби його не спалило полум'я сильної любові до Христа і Марії. Господь із наміром не підтримав його життєвих сил своєю чудесною поміччю, щоб його смерть розглядалася, як наслідок і тріюмф шляхетної любові, а не - як вислід первородного гріха прародичів.

Преблагословенний муж. Святий Йосиф досяг віку шістдесять років і пару днів. Бо в 33-літньому віці він пошлюбив Пречисту Діву Марію і прожив з Нею трохи більше, як 27 років. Коли він умер, Вона скінчила половину свого 42-го року життя. А вийшла Вона заміж за нього, маючи 14 літ. 27 літ Її подружнього життя завершилось у віці 41 років, до яких слід додати час від 8-го вересня (за грег. кал.; - прим. наша) до часу смерті святого мужа. Цариця Небес на той час зовні виглядала на 33-річну жінку, і завдяки непідвладності наслідкам первородного гріха Адама, залишалася незмінно юною аж до кінця свого життя. Вона дуже переживала його кончину, бо любила Святого Йосифа, як доброго товариша, як святого і досконалого мужа, як вірного охоронця і добродія.

Я розрізняю певну відмінність у ласках, дарованих цьому великому Патріярхові та - іншим Святим; бо багато Святих були збагачені дарами і ласками не стільки для збільшення власної святості, скільки для здійснення Божих намірів щодо інших душ. Це були, так би мовити, дари, що давались незалежно від степеня святості дістаючого. Не так було із Святим Йосифом. Він мав стати світочем святості, доростати до ангельського успосіблення, щоб ще більше бути гідним нести службу супруга Небесної Цариці, яка була скарбницею Небесних святощів. Тому ласки йому дарувалися тільки для особистого досконалення. Ще в лоні його матері, сім місяців по зачатті він був освячений, і дріжджі первородного гріха у ньому були зруйновані назавжди; нечисті думки і пожадання вже не могли зароджуватися в його умі. Цю невинну душу Боже Провидіння оселило в бездоганно сформованому тілі із зрівноваженим характером. Хоч разом із освяченням ще не прийшло вживання розуму, його матір вже відчувала діяння Святого Духа на сина в її лоні; не розуміючи вповні цієї тайни, вона, тим не менше, вправлялась у великих чеснотах і вірила, що її дитина буде незвичайною перед Богом і людьми.

Прегарне святе дитятко Йосиф народилось, привівши батьків і кревних своїм видом у незвичайне захоплення; щось подібне трапилось пізніше, при народженні Св. Йоана Хрестителя. Господь прискорив його духове дозрівання, так що на третій рік життя дитинка вірою і розумом вже почала знати Бога, як Мету людського існування і Сотворителя всього сущого. Він уважно слухав і глибоко розумів усе, що впоювали в нього відносно Бога і Його трудів. У цьому ніжному віці він вже вартісно молився і розважав, і вправлявся в усякій доброчесності. Вже до семи літ Св. Йосиф був по-дорослому мудрий і святий. - Мила, щира, ніжна і привітна вдача, прямуюча до ангельської совершенності, до майбутнього досконалого й святого шлюбу із Пресвятою Марією.

Заступництво Пречистої Діви Марії зумовило його дальший духовий ріст. Бо як тільки Вона дізналася, що Господь бажає одружити Її з ним, то з тої ж миті стала благати Господа освятити Її судженого, і вселити в нього думки й бажання, однозгідні з Її обітами довічної невинності. Господь вислухав Її молитви і дозволив бачити, які негайні діяння вчинила Його Десниця в умі і духу цього вже святого мужа. Вже невинний у своїх мислях і вчинках, муж був піднесений Божою ласкою до більш досконалої чистоти, ніж серафими. Лише завдяки такій ангельській безпосередності він мав право стати товаришем життя Найневиннішої із усіх сотворених Богом істот.

А тому, що Св. Йосиф проживав біля самісінького фонтану живої води, "яка струмує в життя вічне" (Йоан 4, 14), чеснота любові до Бога і до Непорочної Діви Марії була у нього сильнішою, ніж у інших Святих; ще раз сміло підтвердимо, що це і була головна причина його недуги і передчасного відходу. Він заслужив, щоб усі покоління його величали, бо нікому іншому із Святих Бог не виявив стільки любови.

До мого відома було доведено, що задля надзвичайної святості Найвищий надав Св. Йосифу ще другі привілеї. Наприклад, його заступництво є найбільш дієвим у таких випадках: по-перше, щоб отримати чесноту невинності і перемогти чуттєві нахили плоті; по-друге, щоб дістати поміч при намаганні уникнути гріха і привернути собі прихильність Бога; по-третє, щоб збільшити любов і почитання Пречистої Діви Марії; по-четверте, щоб забезпечити ласку щасливої смерті і оборону проти демонів в останню годину; по-п'яте, щоб відігнати демонів побожним пригадуванням його імені; по-шосте, щоб отримати тілесне здоровя і поміч у всяких труднощах; по-сьоме, щоб забезпечити потомство у сім'ї. Ті і багато інших благодатей Господь надає тим, хто достойно і шанобливо шукає заступництва супруга нашої Цариці, святого Йосифа. Я благаю всіх вірних дітей Церкви дуже його почитати. При належно благочестивому наставленні вони насправді одержать всі ці ласки.

Слова Цариці

Моя доню. Хоч ти описала Мого супруга, Святого Йосифа, як найшляхетнішого між князями і Святими Небесного Єрусалиму, ти не зможеш достовірно передати височінь його святості, ані другі смертні не збагнуть її повністю, поки не прибудуть для споглядання Всевишнього. Тоді вони всі наповняться здивуванням і признанням, коли Господь вчинить їх здібними зрозуміти цю тайну. Останнього дня, коли всіх людей будуть судити, осуджені оплакуватимуть гірко свої гріхи, що перешкодили їм належно оцінити цей потужний засіб їх спасення, легко скористати з милосердя цього заступника, щоб здобути прихильність Справедливого Судді. Увесь людський рід дуже недооцінює переваги і права, надані Моєму благословенному супругові, і не знає, що може здійснити перед Богом його посередництво. Запевняю тебе, Моя найдорожча, що він у Божій Присутності є одною з найбільш улюблених осіб, і має надзвичайну силу, щоб відвернути руку Божої відплати.

Хочу, щоб ти відчувала велику вдячність Божественній вибачливості, що наділила тебе таким світлом і розумінням цієї тайни, і також - за ласку, яку Я творю тобі щодо цього. Відтепер і надалі, усю решту твого смертного життя старайся, щоб ти йшла вперед у почитанні і глибокій любові до Мого супруга; благо-слови Господа, що обласкав його такими великими привілеями, і що так сильно потішив Мене розумінням усіх його надзвичайних якостей. У всіх твоїх потребах мусиш звертатися до нього по заступництво. Мусиш заохотити багатьох, щоб вшановували його, і припиль­нувати, щоб твої черниці відзначилися в почитанні його. Про що Мій супруг попросить Господа в Небі, те дарується на землі; і від його заступництва залежать багато, і то - надзвичайних благодатей для людей, якщо вони самі не вчинять себе невартими, щоб їх отримати. Всі ці привілеї були призначені, як нагорода за привабливу досконалість цього надзвичайного Святого і його великі чесноти. Бо Боже милосердя прихиляється до них, і споглядає на Святого Йосифа з великодушною щедрістю, готове дощем пролити свої благодаті на всіх тих, що користають із його заступництва.